Про досвід

Анотація
на узагальнений матеріал
перспективного педагогічного досвіду

Тема досвіду: «Розвиток мовленнєвих компетентностей учнів початкових класів»

Автор досвіду: Журавльова Валентина Петрівна, вчитель початкових класів комунального закладу «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради, 02.06.1967 року народження, освіта – вища (Бердянський державний педагогічний інститут), педагогічний стаж та стаж роботи за фахом – 27 років, стаж роботи у навчальному закладі – 27 років, учитель І кваліфікаційної категорії.

Адреса досвіду: комунальний заклад «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради

70200

вул. Цвітна, 5

м. Гуляйполе

Запорізька область

тел. (06145) 4-19-09

е-mаіl: colegium_lider@ukr.net

сайт: www.gplider.at.ua

Роки вивчення досвіду: 2011 — 2015 р.р.

Рік оформлення досвіду: 2015 р.

Актуальність досвіду

Мова - найбільший скарб, який є у кожного народу. Таким скарбом для нас, українців, є наша рідна українська мова. Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, чим кращий її мовленнєвий розвиток, тим легше їй висловлювати власні думки і розуміти інших людей. Однак мовленнєвий розвиток - це не тільки багатий лексикон, а й правильна звуковимова, граматична правильність мовлення. Адже, маючи неабиякий мовленнєвий запас, людина мусить навчитися правильно вимовляти голосні і приголосні звуки рідної мови, будувати словосполучення і речення відповідно до норм, за законами мови.

Тому так важливо, щоб уже з перших днів життя батьки оточували дитину любов'ю і піклуванням, звертались до неї літературною мовою і вчили її говорити правильно, прищеплювали любов до рідного слова, власним мовленням засвідчуючи його велич і красу. А коли дитина переступає поріг школи, то навчати її літературної мови повинні вчителі. І проводити цю роботу - роботу над розвитком та удосконаленням учнівського мовлення - потрібно на кожному уроці, а не тільки на уроках читання й рідної мови.

Сьогодні дедалі більше утверджується в діяльності початкових класів ідея практичної спрямованості курсу української мови. А це вимагає активної мовленнєвої діяльності молодших школярів у навчальному процесі, оскільки виховання соціально активної, духовно багатої особистості неможливо здійснювати без опанування нею рідною мовою й мовленням в усіх її функціях - пізнавальної, комунікативної, стимулюючої, регулятивної.

Молодші школярі за чотири роки навчання у початковій школі повинні оволодіти усним і писемним мовленням на такому рівні, який дозволяв би їм вільно і легко спілкуватися з однолітками та зі старшими на будь-яку тему, доступну для їхнього віку і розуміння. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв'язувати мовленнєві завдання з метою оволодіння спілкуванням.А це є актуальним на сьогодні.

Сучасний стан проблеми представлений теоретичними доробками М.С. Вашуленка, Т.О. Ладиженської, Т.Г. Рамзаєвої, Л.О. Варзацької, А.С. Зимульдіновою, молодими науковцями М. Орап, В. Бадер, І. Хом'яком, І. Безруковою та іншими. Надзвичайно важливим для організації роботи з розвитку зв'язного мовлення є сформульовані дослідниками (О, Леонтьєв, А. Маркова, М. Жинкін, Т. Ладиженська, В. Мельничайко, М. Пентилюк та ін) положення, що випливають з теорії мовленнєвої діяльності, згідно з якими спілкування слід розглядати як мовленнєву діяльність.

Аналіз теоретичних досліджень, актуальність досліджуваної проблеми зумовили вибір теми «Розвиток мовленнєвих компетентностей учнів початкових класів».

Визначення виду досвіду

За інноваційним потенціалом — модифікаційний (пов'язаний з удосконаленням, реалізацією відомих методик, ідей, застосуванням модифікованих форм і методів педагогічної діяльності, що дають високий результат)

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в удосконаленні форм та методів навчання з метою підготовки учнів до самостійного життя в інформаційному суспільстві, сприянні розвиткові мовленнєвих компетентностей учнів, розвиткові їх комунікативних вмінь і навичок, творчих здібностей, встановленню емоційних контактів з учнями, створенні ситуації успіху.

Сутність (технологія) досвіду

У лінгводидактиці під поняттям „зв'язне мовлення” прийнято розуміти таку мовленнєву діяльність, яка становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини. Зміст роботи над мовними засобами включає в себе навчання культури мовлення і навчання побудови зв'язних висловлювань. Навчання культури мовлення проводиться у зв'язку з вивченням фонетики, лексики, граматики і направлене на розвиток в учнів свідомого ставлення до свого мовлення і мовлення оточуючих. Завдання формування мовної культури полягає в тому, щоб допомагати учням оволодіти правильним і комунікативно доцільним мовленням.

Реалізація будь-якого виду мовленнєвої діяльності вимагає формування в учнів необхідних для спілкування комунікативних умінь, що спираються на відповідні знання: понятійні (лінгвістичні - розгорнуте висловлювання, текст, його частини, стилі мовлення; мовленнєвознавчі -типи мовлення, зміст, тема, теза, аргумент, вступ, висновок і т.д.);операційні (правила і способи побудови зв'язного тексту, різноманітні вправи репродуктивного і продуктивного типу).

Навчальний матеріал розглядається в системних відношеннях:екстралінгвістичні фактори (функція мови, мета і умови спілкування) й зумовлені ними мовні засоби.

Не менш важливе значення має положення про необхідність усвідомлення учнями усіх видів мовленнєвої діяльності: говоріння; слухання; читання; письмо.

Правильне мовлення передбачає оволодіння нормами літературної мови: орфоепічними, лексичними, словотворчими, морфологічними, синтаксичними, стилістичними. При вивченні того чи іншого розділу програми з мови вчитель знайомить учнів з правилами вимови чи утворення слів і їх форм, з правилами побудови словосполучень і речень.

Правильне мовлення - обов'язкова вимога для мовленнєвої культури. Другий, вищий її щабель - хороше мовлення. Основним критерієм його є комунікативно доцільне і доречне використання стилістично забарвлених мовних засобів, що відповідає умовам та завданням спілкування.

Зв'язне мовлення займає особливе місце в курсі української мови: це не автономно існуючий розділ, а ніби друга лінія вивчення мови зі своїм специфічним предметом, зі своєю понятійною основою, із системою комунікативних умінь. Уроки зв'язного мовлення спонукають учнів до активної мовленнєвої діяльності, розвивають чуття мови, інтерес до слова, забезпечують безпосередній зв'язок у вивченні мови і літератури, підвищують загальну культуру мовлення й мислення.

При вивченні багатьох шкільних предметів школярі наводять аргументи, узагальнюють явища і факти, доходять певних висновків, виявляють причинно-наслідкові зв'язки. Уміння міркувати завжди потрібне для навчальної діяльності. Міркування-пояснення є на уроках усіх навчальних предметів, зокрема на уроках мови і літератури. Тематика творів-міркувань дуже різноманітна. У житті не раз виникає потреба щось довести, встановити істину, переконати когось у своїй правоті. Тому і важливо навчити школярів умінню аргументувати свої думки, погляди, відстоювати особисту позицію.

Результативність досвіду

У результаті роботи над розвитком мовленнєвих компетентностей в учнів підвищилася мотивація до вивчення рідної мови, інших навчальних предметів активізувалася самостійна р

обота, сформовані на рівні Державного стандарту загальної початкової освіти комунікативні вміння і навички молодших школярів, їх творчі здібності, простежується тенденція зростання успішності, підвищення показників якості навчання та якості знань учнів, що сприяє підготовці учнів до самостійного життя в інформаційному суспільстві.

Вихованці є переможцями різноманітних шкільних та районних конкурсів (2014 - 2015 н. р. – ІІ місце в районному конкурсі ораторського мистецтва, 2015 – 2016н.р. – І місце в шкільному конкурсі ораторського мистецтва та ІІ місце в районному турі). За сприянням батьків – активні учасники Міжнародних інтерактивних конкурсів «Патріот», «Гринвіч», «Галлус», «Колосок», «Бобер», «Кенгуру», де показують добрі та відмінні результати.

Рекомендована література

1. Анасімова Г.О., Пучина Н.Р., Харченко А.В. Розвиток та удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів.- Монологічне мовлення. //Видавництво «Генеза-Південь», 2004.
2. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів: - Рідна школа, 1999, - 11, с. 60 – 62.
3. Варзацька Л. О. Навчання мови та мовлення на основі тексту: - К. : Радянська школа, 1986.Державний стандарт початкової освіти, 2011.
4. Вашуленко М. С. Українська мова і мовлення в початковій школі. Методичний посібник: - К. «Освіта», 2006
5. Вашуленко М. С. Методика навчання української мови в початковій школі. Навчальний посібник. – «Літера», 2012
6. Джемула Г.П., Лавренчук Т.М. Дидактичні матеріали з мови та розвитку зв'язного мовлення6 1-4 класи: Посібн. Для вчителя. -К.: А.С.К., 2004.
7. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти// К., Видавничий дім «Освіта», 2011
8. Захарійчук М. Д., Мовчун А. І. Робота над творами. 1 – 4 кл. : - Тернопіль, «Богдан», 1997.
9. Лобчук О.І., Ігнатенко Е. Вчимося переказувати.Методичний посібник для вчителів початкових класів. - К.: Техніка, 2006.
10. Лобчук О.І., Герлянд О. Ознайомлення школярів з елементами ділового мовлення //Початкова школа-2006. №1. -с.12-14.
11. Лобчук О.І. Напрями роботи з розвитку умінь мовленнєвої діяльності у молодших школярів//Початкова школа-2016. №1. -с.9-14.
12. Медведь Н. М. Розвиток діалогічного мовлення. - Харків, «Основа», 2007
13. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник // За наук.редакцією М.С.Вашуленка. - К.:Літера, ЛТД, 2010.
14. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1 – 4 класи: // К, Видавничий дім «Освіта», 2011. «Освіта», 2012.
15. Петрик О. В. Розвиток і удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів. Методичний посібник: - Дніпропетровськ, 2002.
16. Петрик О. В. Розвиток і удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів - Діалогічне мовлення. - Запоріжжя6 Дике Поле, 2003.
17. Петрик О. В. Формування у молодших школярів мотивації вивчення української мови. – Запоріжжя, 2014.
18. Пометун О.І. та ін.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.Наук.-метод. посібник -К.:А.С.К., 2004.
19. Пономарьова К. І. Особливості розвитку мовлення учнів у початковій школі. – К.: «Генеза», 2011
20. Пономарьова К. І. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови.//Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: теоретичні аспекти: Дайджест1/ Укл. О.В.Онопрієнко. - Донецьк: Каштан, 2011
21. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -К.: Генеза, 1999
22. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти.Видання третє.- К.: Богданова А.М., 2009.. - с.20.
23. Сиротіна В.О. Про співвідношення слова і «слова-образу»// Мовознавство- 1976. - №3
24. Стребна О.В. , Соценко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці початкової школи.- Харків Основа, 2006.
25. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. - Вибрані твори: у 5т. - К.: Рад.школа, 1977
26. Ушинський К. Д. – Твори для дітей.
27. Харченко О. Ю., Юрченко Н. Ф. Навчаємо писати перекази: - Харків, «Основа», 2008.
28. Хорошковська О. Н. Розвиток мовлення молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1985.